формула для сили внутрішнього тертя у газах рідинах і

формула для сили внутрішнього тертя у газах рідинах і

В’язкість, або внутрішнє тертя, виникає, коли в рідині існує градієнт швидкості. Як і газам, рідинам притаманна властивість чинити опір переміщенню одних шарів речовини відносно інших. Але механізм в’язкості рідин відрізняється від механізму в’язкості газів. У газах він визначається довжиною вільного пробігу молекул.  При зміщенні одного шару рідини відносно інших виникає сила, що діє на наступні шари, а отже і на кожну молекулу. Сила, направлена перпендикулярно напрямку руху верхнього шару, змінить і потенціальний рельєф рідини (рис.6.2). Потенціальний бар’єр в напрямку дії сили зменшиться на величину , а у протилежному напрямку збільшиться на величину .

Тиск в рідинах і газах. Закон Паскаля. Основне рівняння гідростатики. Барометрична формула. Об’ємна густина рівнодійної сил тиску. Закон Архімеда. Виштовхувальна сила. Плавання тіл.  Особливістю рідин та газів є їх текучість, зумовлена малими силами тертя під час відносного руху шарів, що дотикаються, та відсутністю тертя спокою. Рідинам і газам не властива пружність форми, вони мають лише об’ємну пружність. В стані рівноваги напруга в рідинах і газах завжди нормальна до майданчика, на який вона діє. Дотичні (тангенціальні) напруги із-за текучості в рідинах та газах під час рівноваги не виникають.

Середня арифметична швидкість молекул газу визначається за формулою: v = 8 RT . pm. (5). Обчисливши h за формулою (2), r - за формулою (4) і. v - за формулою (5), та підставивши одержані значення в фор  4. Запишіть рівняння для сили внутрішнього тертя у рідині та газі. Дайте означення коефіцієнта в’язкості. Якій він має фі-зичний зміст? 5. Поясніть молекулярно-кінетичний механізм в’язкості газів. 6. У чому полягає різниця механізмів внутрішнього тертя ріди-ни та газу? Як залежать в’язкість рідини та в’язкість газу від температури? 7. У чому полягає метод експериментального визначення кое-фіцієнта в’язкості газів, використаний в даної роботі? 8. Виведіть формулу (2) для коефіцієнта в’язкості газів.

Сила тертя спокою напрямлена протилежно — силі, що прикладена до нерухомого тіла і паралельна до поверхні стикання його з іншим тілом. На брусок діють сила тяжіння Fтяж і нормальна сила, перпендикулярна до поверхні бруска сила F, прикладена до бруска, щоб зрушити його з місця і сила тертя Fтр, напрямлена проти руху тіла. Відтягуючи динамометр, пружина його розтягується і по цьому розтягу можна судити про силу, яку треба прикласти до тіла, щоб зрушити його з місця.  Якщо до бруска прикласти силу і тягнути його рівномірно і прямолінійно, То динамометр покаже силу тертя ковзання. Ця сила напрямлена завжди протилежно напряму руху тіла відносно поверхні, по якій воно рухається.

В'язкість газів (внутрішнє тертя) - ЯВИЩА ПЕРЕНЕСЕННЯ - МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА - ФІЗИКА - Викладено основні питання курсу загальної фізики: механіки, молекулярної фізики і термодинаміки, електрики і магнетизму, оптики і спеціальної теорії відносності, фізики атомного ядра і елементарних частинок. Розглянуто механіку суцільного середовища, будову й властивості кристалів, рідин, полімерів, рідких кристалів, біологічну дію іонізуючого випромінювання, новітні досягнення фізики

внутрішнього тертя (в’язкості) рідин і газів. Пропускаючи рідину або газ через трубку визначеного радіуса, вимірюють перепад тиску і об’єм V. Потім за отриманими даними розраховують η. Формулу (3.9) можна використовувати для газів, коли не брати до уваги їх стисливість. Ця умова виконується для невеликих значень. різниці тисків на кінцях трубки: p1 − p2 << 1, що і має місце в даній p2.  Для реальних газів у це співвідношення вводиться додатковий. коефіцієнт (приблизно рівний 1,5), що залежить від сили взаємодії. 23. між молекулами газу. В такому разі формула (3.11) для реальних газів матиме вигляд. η = 0,5 λ v ρ . (3.12).

Внутрішнє тертя (в’язкість). Зовнішнє сухе (без змащування рідиною контактуючих поверхонь) тертя буває трьох видів: 1. тертя спокою; 2. тертя ковзання; 3. тертя кочення. Сила тертя спокою – сила, що виникає між двома дотичними тілами при спробі зрушити одно тіло відносно іншого. Тобто сила тертя спокою виникає між контактуючими поверхнями тіл без їх відносного руху.  Тобто сила тертя пропорційна силі нормальної реакції опори. Формула для розрахунку сили тертя. Сила тертя ковзання прямо пропорційна силі нормальної реакції опори: де N – сила нормальної реакції опори; μ – коефіцієнт тертя ковзання (табличне значення).

Внутрішнє тертя. Формула Ньютона. Реологія – наука, що вивчає плинність і деформацію речовини, біореологія займається плинністю біологічних середовищ, а гемореологія вивчає реологію крові.  тут – коефіцієнт в’язкості, який дорівнює силі внутрішнього тертя, що діє на одиницю площі поверхні шару при градієнті швидкості, рівному одиниці, – площа дотику шарів рідини, - градієнт швидкості, який визначається відношенням зміни швидкості двох шарів до найкоротшої відстані між ними, відношення називається напругою зсуву.  До таких рідин відносяться легеневі гази, вода, сеча, низькомолекулярні рідини

внутрішню задачу гідродинаміки - усі види руху газів і рідин у пустотілих та заповнених насадками трубах, каналах і апаратах; зовнішню задачу гідродинаміки - рух та обтікання твердих частинок та тіл складної форми у газовому і рідинному потоках; змішану задачу гідродинаміки - рух потоків газу або рідини в насадках і зернистих прошарках різного об'ємного заповнювання.  Відповідно до закону Ньютона сили внутрішнього (в'язкістного) тертя між прошарками рідини, що рухається, пропорційні градієнту швидкості ( dwx/dz ) і площі контактів прошарків, при цьому: , (1.117). де m - коефіцієнт динамічної в'язкості рідини.

2. Пояснити механізм внутрішнього тертя в газах та рідинах. 3. Чому з підвищенням температури в’язкість газів збільшуєть-ся, а в’язкість рідин зменшується? 4. Як визначається градієнт швидкості? Що він показує?  9. Як зміняться напрямки сил, діючих на кульку в рідині, якщо вона буде рухатися вгору? 10. Виведіть формулу для визначення коефіцієнта в’язкості, яку ви застосували в даній роботі. Звіт за виконану роботу. 1. Робоча формула: h = g t (r - rp ) d 2 - коефіцієнт в’язкості рідини. 18 D.

ƒ Гідроаеростатика вивчає рівновагу рідин і газів. У стані рівноваги напруги в рідинах і газах завжди нормальні до поверхонь, на які вони діють. ƒ Гідродинаміка – розділ гідромеханіки, в якому вивчається рух нестисливих рідин і взаємодія їх з твердими тілами. Рідини і гази розглядають у механіці як суцільні середовища, що безперервно заповню-ють певну частину простору.  Отже, рідина вважається ідеальною, якщо можливо знехтувати силами вну-трішнього тертя, у порівнянні із іншими силами, що діють в рідині (силами тяжін-ня, тиску і т.п.). В таких випадках втрати енергії руху на тертя і утворення теп-ла незначні і можна застосовувати закон збереження енергії. 3. Усталеність (стаціонарність) руху рідини.

Явища переносу в газах і рідинах полягають у тому, що в цих речовинах виникає впорядкований, спрямований перенос маси (дифузія), імпульсу (внутрішнє тертя) і внутрішньої енергії (теплопровідність). При цьому в газах порушується повна хаотичність руху молекул і розподіл молекул по швидкостях.  Явище внутрішнього тертя описується законом Ньютона: Сила внутрішнього тертя F, що діє між двома шарами газу прямо пропорційна коефіцієнту внутрішнього тертя η, градієнту швидкості й величині площі ΔS.  Коефіцієнт внутрішнього тертя обчислюється по формулі. Зв'язок між коефіцієнтами для явища переносу.

Рідини і гази мають одну спільну властивість, яка різко відрізняє їх від твердих тіл, а саме — плинність (текучість), малу опірність змінюванню форми. Рідина — це фізичне тіло, яке має властивість плинності, тобто рідина тече (частинки рідини переміщаються одна відносно другої) під дією будь-яких малих зовнішніх сил, прикладених до неї. Якщо розглядається газ без врахування його стисливості, то застосовується. термін ”нестислива рідина”. У випадках, коли необхідно враховувати стисливість газу, кажуть ”стислива рідина”.  Закон Ньютона про внутрішнє тертя в рідині. Цей закон формулюється так: сила тертя, що виникає між сукупними частинками рідини, які рухаються з.

Внутрішнє тертя або в'я́зкість — це властивість рідких речовин (рідин і газів) чинити опір переміщенню однієї їх частини відносно іншої. 3. За одиницю в’язкості в СІ беруть коефіцієнт в’язкості такої речовини (газу), в якій при градієнті швидкості, що дорівнює одиниці, через 1 м2. 4. Типи в'язкості.  Ця замітка відповідає тій висоті, де сили діють на кульку врівноважують один одного. Крім того на відстані l від верхньої мітки є така ж мітка внизу (для зручності відліку кінця падіння кульки).  Тоді формула для визначення коефіцієнта в’язкості рідин відносним методом за допомогою віскозиметра Оствальда – Пінкевича буде: , або , тобто: , де та – коефіцієнти кінематичної в’язкості досліджуваної та відомої рідини, відповідно.

В'язкість або внутрішнє тертя - властивість текучих тіл рідин і газів чинити опір переміщенню однієї їх частини відносно іншої,характеристика сил внутрішнього тертя. Рідини, характеристики в'язкості яких опусуються вище заданими ріняннями називаються ньютонівськими або ідеально в'язкими.снує поняття кінематичної в'язкості - це в'язкість, віднесена до одиничної щільності, тобто  Тому для сфери сила лобового опору буде більшою, аніж передбачає формула Стокса. Однак для тіл обтікаючої форми таке завихрення менше, і, отже, сила опору зменшується. За наявності турбулентності сила лобового опору, як показує досвід, росте уже пропорційно квадрату швидкості